закучугурений

закучугу́рений

-а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до закучугурити.

Значення в інших словниках

1. закучугурений — закучугу́рений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. закучугурений — ЗАКУЧУГУ́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до закучугу́рити. Музикою та сонцем та гарячим кумачем транспарантів зустріла делегатів закучугурена снігом Полтава (Гончар, Таврія.., 1957, 463).  Словник української мови в 11 томах