закінчувати
закі́нчувати
-ую, -уєш і рідко закінчати, -аю, -аєш, недок., закінчити, -кінчу, -кінчиш, док., перех.
Доводити що-небудь до кінця, до завершення; кінчати.
|| Завершувати чи бути кінцем, завершенням чогось.
|| Кінчати, завершувати навчання (у школі, інституті і т. ін.). Закінчити життя.
Великий тлумачний словник сучасної української мови