зальотний

зальо́тний

-а, -е, розм., рідко.

1》 Те саме, що залітний.

2》 Який любить зальоти.

|| Який виражає заклик до кохання; закличний.

|| Кокетливий.

3》 Молодецький, хоробрий.

Значення в інших словниках

1. зальотний — зальо́тний прикметник розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. зальотний — див. звабник  Словник синонімів Вусика
3. зальотний — (- пригоди) донжуанський, зальотницький, жм. бахурський; (усміх) манливий, знадливий, знадний; (вояк) З. молодецький, хоробрий; пор. КОКЕТЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. зальотний — А, -е. 1. Приїжджий, немісцевий. Зальотний фраєр. 2. Про дівчину, яка вийшла заміж через вагітність. Зальотна чувіха.  Словник сучасного українського сленгу
5. зальотний — залі́тна (рідше зальо́тна) пти́ця (пта́шка). Нетутешня, прибула звідкись людина. — Кого ж свататимемо? — Варку Линівну..— Еге, це заїжджа, пташка залітна! (Марко Вовчок). зальо́тна пти́ця, рідко. Людина, яка любить зальоти, залицяння, кокетування.  Фразеологічний словник української мови
6. зальотний — ЗАЛЬО́ТНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Те саме, що залі́тний. З дороги, майже з-під копит [коней], злетіла і пурхнула вгору якась зальотна рябокрила птаха (С. Ол., З книги життя, 1968, 176); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
7. зальотний — Зальотний, -а, -е 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Котл. Ен. IV. 27; Словарь.  Словник української мови Грінченка