замирювати

зами́рювати

-юю, -юєш і замиряти, -яю, -яєш, недок., рідко замирити, -мирю, -мириш, док., розм.

1》 перех.Вносити мир, згоду у що-небудь, заспокоювати когось, щось.

2》 перех. Налагоджувати мирні стосунки між ким-небудь; мирити.

3》 неперех. Припиняти ворогування, сварки з ким-небудь; миритися.

Значення в інших словниках

1. замирювати — зами́рювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. замирювати — МИРИ́ТИ (відновлювати, встановлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось, чогось), ПРИМИРЯ́ТИ, ПРИМИ́РЮВАТИ, РОЗВО́ДИТИ, РОЗМИРЯ́ТИ, РОЗБОРОНЯ́ТИ, РОЗНІМА́ТИ (відновлювати мир, згоду між кимсь...  Словник синонімів української мови
3. замирювати — ЗАМИ́РЮВАТИ, юю, юєю і ЗАМИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., рідко ЗАМИРИ́ТИ, мирю́, ми́риш, док., розм. 1. перех. Вносити мир, згоду у що-небудь, заспокоювати когось, щось. Над лісом тихі зорі стояли, замиряли ліс… Куди там!...  Словник української мови в 11 томах