замлілий

замлі́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до замліти 1-3).

2》 у знач. прикм. Непорушний, завмерлий від якого-небудь глибокого, сильного почуття.

3》 у знач. прикм., діал. Виснажений, безсилий.

Значення в інших словниках

1. замлілий — Знесилений, виснажений [XII]  Словник з творів Івана Франка
2. замлілий — замлі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. замлілий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
4. замлілий — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. замлілий — ЗАМЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до замлі́ти 1-3. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи замлілі від незвичної їзди ноги (Тют., Вир, 1960, 198). 2. у знач. прикм. Непорушний, завмерлий від якого-небудь глибокого, сильного почуття. Маруся побігла.  Словник української мови в 11 томах
6. замлілий — Замлілий, -а, -е Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Левиц. Пов. 369. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. МВ. (О. 1862. І. 83). Замлілі, пригнічені душі. Мир. ХРВ. 258.  Словник української мови Грінченка