замлілий
замлі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до замліти 1-3).
2》 у знач. прикм. Непорушний, завмерлий від якого-небудь глибокого, сильного почуття.
3》 у знач. прикм., діал. Виснажений, безсилий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замлілий — Знесилений, виснажений [XII] Словник з творів Івана Франка
- замлілий — замлі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- замлілий — див. слабий Словник синонімів Вусика
- замлілий — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- замлілий — ЗАМЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до замлі́ти 1-3. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи замлілі від незвичної їзди ноги (Тют., Вир, 1960, 198). 2. у знач. прикм. Непорушний, завмерлий від якого-небудь глибокого, сильного почуття. Маруся побігла. Словник української мови в 11 томах
- замлілий — Замлілий, -а, -е Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Левиц. Пов. 369. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. МВ. (О. 1862. І. 83). Замлілі, пригнічені душі. Мир. ХРВ. 258. Словник української мови Грінченка