замлілий

ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн., ОБЕЗСИ́ЛЕНИЙ рідко, ЗМАРНІ́ЛИЙ, ПОМАРНІ́ЛИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ВИ́СУШЕНИЙ, ЗАСМО́КТАНИЙ, ЗАХЛЯ́ЛИЙ, ОХЛЯ́ЛИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ рідко, РОЗЛА́МАНИЙ розм. рідко, ЗБІДО́ВАНИЙ діал., ЗАБІДО́ВАНИЙ діал., ЗАМЛІ́ЛИЙ діал., ОБСМО́КТАНИЙ діал. (який схуд, змарнів від утоми, хвороби тощо). Виснажені двадцятикілометровим переходом, люди, обірвані, голодні і знесилені, ледве пересували ноги (Григорій Тютюнник); Визволені з концтаборів, змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо, наче не вірили ще в свій порятунок (О. Довженко); Арештант був, видимо, зморений і ослаблений (І. Франко); Враз погляд Тарасових уже трохи ослаблих очей напружився (О. Ільченко); Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво вибирає його ослабілою рукою (А. Шиян); Вимучені й безпорадні, вони полягали спати (І. Микитенко); Чи се ж вона? Стоїть якась постара, замучена молодиця (Марко Вовчок); До решти обезсилений (Максим) приляг (приліг) до землі і лежав довго мовчки (В. Стефаник); Нарешті, змучений, змарнілий, без крейцара, опинився (Герман) на ріднім Лані (І. Франко); Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тільки з неволі випущений (І. Нечуй-Левицький); Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому — та й зляже (Панас Мирний); Одна корівка, засмоктана й затягана, лежала просто на дорозі й ремиґала (Ю. Яновський); Тинялись по базару козаки в скривавлених завоях, стомлені, закурені, обшарпані, охлялі (О. Ільченко); Пан.. захопив пропасницю в дорозі, скупавшись десь у горах, приїхав розламаний і.. вклався спати в хаті (Леся Українка); Інші (робітники) йшли з бондарні, з магазину.., а всі обшарпані, збідовані, втомлені (І. Франко); Тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на забідовані коні Мортка (Н. Кобринська); — Чого ви, люди добрі, такі замлілі, захлялі, миршаві, аж тлінні (І. Нечуй-Левицький); Довга обсмоктана людина ходила по широчезному кабінету і щось говорила (І. Ле). — Пор. 1. слабки́й, 1. худи́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замлілий — Знесилений, виснажений [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. замлілий — замлі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. замлілий — див. слабий Словник синонімів Вусика
  4. замлілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до замліти 1-3). 2》 у знач. прикм. Непорушний, завмерлий від якого-небудь глибокого, сильного почуття. 3》 у знач. прикм., діал. Виснажений, безсилий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. замлілий — ЗАМЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до замлі́ти 1-3. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи замлілі від незвичної їзди ноги (Тют., Вир, 1960, 198). 2. у знач. прикм. Непорушний, завмерлий від якого-небудь глибокого, сильного почуття. Маруся побігла. Словник української мови в 11 томах
  6. замлілий — Замлілий, -а, -е Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Левиц. Пов. 369. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. МВ. (О. 1862. І. 83). Замлілі, пригнічені душі. Мир. ХРВ. 258. Словник української мови Грінченка