замовниця

замо́вниця

-і.

Жін. до замовник.

Значення в інших словниках

1. замовниця — замо́вниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. замовниця — ЗАМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до замо́вник. Кравчиха.., примруживши короткозорі очі, оглядала свою замовницю (Добр., Тече річка.., 1961, 284).  Словник української мови в 11 томах