замовниця

ЗАМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до замо́вник.

Кравчиха.., примруживши короткозорі очі, оглядала свою замовницю (Добр., Тече річка.., 1961, 284).

Значення в інших словниках

1. замовниця — замо́вниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. замовниця — -і. Жін. до замовник.  Великий тлумачний словник сучасної мови