1. Словник української мови в 11 томах

замовниця

ЗАМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до замо́вник.

Кравчиха.., примруживши короткозорі очі, оглядала свою замовницю (Добр., Тече річка.., 1961, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замовниця — замо́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. замовниця — -і. Жін. до замовник. Великий тлумачний словник сучасної мови