1. Словник української мови в 11 томах

замовчаний

ЗАМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замовча́ти.

Я відчував його [бригадира] роль і значення в цих епізодах за прихованими деталями і замовчаними подробицями (Смолич, III, 1959, 446).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замовчаний — замо́вчаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. замовчаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замовчати. Великий тлумачний словник сучасної мови