замовчаний

ЗАМО́ВЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замовча́ти.

Я відчував його [бригадира] роль і значення в цих епізодах за прихованими деталями і замовчаними подробицями (Смолич, III, 1959, 446).

Значення в інших словниках

1. замовчаний — замо́вчаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. замовчаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замовчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови