заморока

заморо́ка

-и, ж.

1》 розм. Те саме, що морока; клопіт.

|| перен. Про того, хто завдає великого клопоту і т. ін.

2》 діал. Задушливі випари.

Значення в інших словниках

1. заморока — заморо́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. заморока — див. турбота; чародій  Словник синонімів Вусика
3. заморока — КЛО́ПІТ (заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання), КЛОПОТНЕ́ЧА розм., КЛОПІТНЯ́ розм., МОРО́КА розм., ЗАМОРО́КА розм., ЗА́ХІД розм., ТАРАПА́ТА діал., ПА́ТОРОЧ діал.  Словник синонімів української мови
4. заморока — ЗАМОРО́КА, и, ж. 1. розм. Те саме, що моро́ка; клопіт. Видумали люди піщаний годинник.. Недорогий і дуже простий такий годинник, але й з ним чимало замороки, — раз у раз треба назирати за ним (Коцюб.. III, 1956, 7); // перен.  Словник української мови в 11 томах
5. заморока — Заморока, -ки ж. Помраченіе, а переносно: одуреніе, ошеломленіе, приведеніе въ безпамятство, мученіе. Ну, це діти! заморока світа. Подольск. г. Оце мені чиста заморока з тими дітьми. Подол. г. заморо́ки на него упали. Онъ лишился сознанія. Вх. Зн. 19.  Словник української мови Грінченка