морока

моро́ка

-и, ж., розм.

Те саме, що клопіт 2); турбота (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. морока — моро́ка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. морока — Заморока, клопіт, турбота, рахуба, турба; с. труднощі, з. обуза.  Словник синонімів Караванського
3. морока — I зволікання, канитель, кишкомотання, клопіт, маруда, тяганина Фразеологічні синоніми: бюрократична тяганина; ходіння по муках II див. пригода; турбота  Словник синонімів Вусика
4. морока — МОРО́КА, и, ж., розм. Те саме, що кло́піт 2; турбота (у 1 знач.). І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить (О.  Словник української мови у 20 томах
5. морока — бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година!...  Фразеологічний словник української мови
6. морока — КЛО́ПІТ (заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання), КЛОПОТНЕ́ЧА розм., КЛОПІТНЯ́ розм., МОРО́КА розм., ЗАМОРО́КА розм., ЗА́ХІД розм., ТАРАПА́ТА діал., ПА́ТОРОЧ діал.  Словник синонімів української мови
7. морока — Моро́ка, -ки, -ці; -ро́ки, моро́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. морока — МОРО́КА, и, ж., розм. Те саме, що кло́піт 2; турбота (у 1 знач.). І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить (Стор.  Словник української мови в 11 томах
9. морока — Моро́ка, -ки ж. 1) Хлопоты, затрудненіе, возня. Та й набрались ми мороки коло неї! Левиц. І. Багато мені мороки буде! 2) Темная сила. Побила б їх морока! Ном. № 3741. Морока його знає. Ном. № 7843.  Словник української мови Грінченка