морока
Моро́ка, -ки
ж.
1) Хлопоты, затрудненіе, возня. Та й набрались ми мороки коло неї! Левиц. І. Багато мені мороки буде!
2) Темная сила. Побила б їх морока! Ном. № 3741. Морока його знає. Ном. № 7843.
3) Игра въ шесть палочекъ, сложенныхъ такъ, что трудно ихъ разнять.
4) мн. моро́ки беруть (кого́). Приходить въ безпамятство. Мороки вже беруть слабого.
Словник української мови Грінченка