заміжній

замі́жній

-я, -є.

1》 тільки ж. Яка перебуває в шлюбі; одружена (про жінку).

2》 Стос. до заміжжя. Заміжнє життя.

3》 у знач. ім. заміжня, -ньої, ж. Та, що перебуває в шлюбі; одружена жінка, молодиця.

Значення в інших словниках

1. заміжній — замі́жній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. заміжній — Замі́жній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. заміжній — ЗАМІ́ЖНІЙ, я, є. 1. тільки ж. Яка перебуває в шлюбі; одружена (про жінку). Не витримав старий Гелье і, кинувши власну оселю, перебрався до своєї заміжньої дочки (Коцюб., III, 1956, 8); Вдома хазяйнувала мати, їй допомагала.. заміжня сестра (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
4. заміжній — Заміжній, -я, -є Во время замужества происходившій, замужній, который бываетъ замужемъ. Вона тепер більше раділа і кохалась у всьому, що вбачали очі, ніж із початку життя свого заміжнього. Г. Барв. 144. Заміжня. Замужняя. Збунтувала проти мене... мою заміжню дочку. Левиц. ПЙО. І. 378.  Словник української мови Грінченка