заміжній
замі́жній
-я, -є.
1》 тільки ж. Яка перебуває в шлюбі; одружена (про жінку).
2》 Стос. до заміжжя. Заміжнє життя.
3》 у знач. ім. заміжня, -ньої, ж. Та, що перебуває в шлюбі; одружена жінка, молодиця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заміжній — замі́жній прикметник Орфографічний словник української мови
- заміжній — Замі́жній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заміжній — ЗАМІ́ЖНІЙ, я, є. 1. тільки ж. Яка перебуває в шлюбі; одружена (про жінку). Не витримав старий Гелье і, кинувши власну оселю, перебрався до своєї заміжньої дочки (Коцюб., III, 1956, 8); Вдома хазяйнувала мати, їй допомагала.. заміжня сестра (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
- заміжній — Заміжній, -я, -є Во время замужества происходившій, замужній, который бываетъ замужемъ. Вона тепер більше раділа і кохалась у всьому, що вбачали очі, ніж із початку життя свого заміжнього. Г. Барв. 144. Заміжня. Замужняя. Збунтувала проти мене... мою заміжню дочку. Левиц. ПЙО. І. 378. Словник української мови Грінченка