заміжній

Значення в інших словниках

1. заміжній — замі́жній прикметник Орфографічний словник української мови
2. заміжній — -я, -є. 1》 тільки ж. Яка перебуває в шлюбі; одружена (про жінку). 2》 Стос. до заміжжя. Заміжнє життя. 3》 у знач. ім. заміжня, -ньої, ж. Та, що перебуває в шлюбі; одружена жінка, молодиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заміжній — ЗАМІ́ЖНІЙ, я, є. 1. тільки ж. Яка перебуває в шлюбі; одружена (про жінку). Не витримав старий Гелье і, кинувши власну оселю, перебрався до своєї заміжньої дочки (Коцюб., III, 1956, 8); Вдома хазяйнувала мати, їй допомагала.. заміжня сестра (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
4. заміжній — Заміжній, -я, -є Во время замужества происходившій, замужній, который бываетъ замужемъ. Вона тепер більше раділа і кохалась у всьому, що вбачали очі, ніж із початку життя свого заміжнього. Г. Барв. 144. Заміжня. Замужняя. Збунтувала проти мене... мою заміжню дочку. Левиц. ПЙО. І. 378. Словник української мови Грінченка