Великий тлумачний словник сучасної мови

заміновувати

заміно́вувати

-ую, -уєш, недок., замінувати, -ую, -уєш, док. перех.

Закладати міну, міни де-небудь, готуючи вибух.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заміновувати — заміно́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заміновувати — ЗАМІНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., 1. перех. Закладати міну, міни де-небудь, готуючи вибух. — Треба протягом однієї години замінувати підходи до залізниці (Ле, Право.., 1957, 163).  Словник української мови в 11 томах