Словник української мови в 11 томах

заміновувати

ЗАМІНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., 1. перех. Закладати міну, міни де-небудь, готуючи вибух.

— Треба протягом однієї години замінувати підходи до залізниці (Ле, Право.., 1957, 163).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заміновувати — заміно́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заміновувати — -ую, -уєш, недок., замінувати, -ую, -уєш, док. перех. Закладати міну, міни де-небудь, готуючи вибух.  Великий тлумачний словник сучасної мови