замінований

ЗАМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замінува́ти.

Всі шляхи з висоти Були заміновані (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 161);

// заміно́вано, безос. присудк. сл.

Міст охороняли протитанкові гармати й зенітні, було його заміновано (Ю. Янов., II, 1954, 99).

Значення в інших словниках

1. замінований — заміно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. замінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замінувати. || заміновано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови