замінований
ЗАМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замінува́ти.
Всі шляхи з висоти Були заміновані (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 161);
// заміно́вано, безос. присудк. сл.
Міст охороняли протитанкові гармати й зенітні, було його заміновано (Ю. Янов., II, 1954, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замінований — заміно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- замінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замінувати. || заміновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови