замінований
заміно́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до замінувати.
|| заміновано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замінований — заміно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- замінований — ЗАМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замінува́ти. Всі шляхи з висоти Були заміновані (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 161); // заміно́вано, безос. присудк. сл. Міст охороняли протитанкові гармати й зенітні, було його заміновано (Ю. Янов., II, 1954, 99). Словник української мови в 11 томах