Орфографічний словник української мови

замінований

заміно́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. замінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замінувати. || заміновано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. замінований — ЗАМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замінува́ти. Всі шляхи з висоти Були заміновані (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 161); // заміно́вано, безос. присудк. сл. Міст охороняли протитанкові гармати й зенітні, було його заміновано (Ю. Янов., II, 1954, 99).  Словник української мови в 11 томах