замінований

заміно́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до замінувати.

|| заміновано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. замінований — заміно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. замінований — ЗАМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замінува́ти. Всі шляхи з висоти Були заміновані (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 161); // заміно́вано, безос. присудк. сл. Міст охороняли протитанкові гармати й зенітні, було його заміновано (Ю. Янов., II, 1954, 99).  Словник української мови в 11 томах