замітання

заміта́ння

-я, с.

Дія за знач. замітати 1), 2).

Значення в інших словниках

1. замітання — заміта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. замітання — ЗАМІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заміта́ти 1, 2. Семениха не кінчила вже замітання. Поставила віник у кут.., вхопилася правою рукою за правий клуб: готова до сварки (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах