замітник

за́мітник

-а, ч., діал.

Відрубаний стовбур дерева (завдовжки близько десяти метрів), що використовується для парканів або дерев'яної кладки стін.

Значення в інших словниках

1. замітник — за́мітник іменник чоловічого роду відрубаний стовбур діал.  Орфографічний словник української мови
2. замітник — ЗА́МІТНИК, а, ч., діал. Відрубаний стовбур дерева (довжиною біля десяти метрів), що використовується для парканів або дерев’яної кладки стіп.  Словник української мови в 11 томах
3. замітник — Замітник, -ка м. Отрубленный древесный стволъ длиною около пяти саж. Шух. І. 183.  Словник української мови Грінченка