замітник

Замітник, -ка

м. Отрубленный древесный стволъ длиною около пяти саж. Шух. І. 183.

Значення в інших словниках

1. замітник — за́мітник іменник чоловічого роду відрубаний стовбур діал.  Орфографічний словник української мови
2. замітник — -а, ч., діал. Відрубаний стовбур дерева (завдовжки близько десяти метрів), що використовується для парканів або дерев'яної кладки стін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замітник — ЗА́МІТНИК, а, ч., діал. Відрубаний стовбур дерева (довжиною біля десяти метрів), що використовується для парканів або дерев’яної кладки стіп.  Словник української мови в 11 томах