заміття

замі́ття

-я, с., зах.

Кучугури снігу.

Значення в інших словниках

1. заміття — Заміття, -тя с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш. Вх. Лем. 416.  Словник української мови Грінченка