заміття

Заміття, -тя

с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш. Вх. Лем. 416.

Значення в інших словниках

1. заміття — -я, с., зах. Кучугури снігу.  Великий тлумачний словник сучасної мови