заначка

зана́чка

-и, ж., розм.

1》 Потаємне місце, де ховають що-небудь.

2》 Те, що сховано, зберігається, знаходиться в такому місці.

Значення в інших словниках

1. заначка — див. запас  Словник синонімів Вусика
2. заначка — И, ж. Запас, схованка. У мене більше немає грошей: доведеться діставати заначку.  Словник сучасного українського сленгу
3. заначка — (-и) ж. 1. крим., мол. Приховані від когось гроші чи дорогоцінності. "Як ти хочеш, а давай заначку, хоч на півлітру, інакше хлопці, сказали, не вийдуть на берег..." (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 206; ЯБМ, 1, 358. 2. мол. Щось приховане про запас.  Словник жарґонної лексики української мови