заневолювати

занево́лювати

-юю, -юєш, недок., заневолити, -лю, -лиш, док., перех., розм., заст.

1》 Поневолювати.

2》 Робити залежним, не вільним від чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. заневолювати — занево́лювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. заневолювати — див. підкорювати  Словник синонімів Вусика
3. заневолювати — ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док.  Словник синонімів української мови
4. заневолювати — Заневолювати, -люю, -єш сов. в. заневолити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. Черк. у. 2) Принуждать, принудить.  Словник української мови Грінченка