заневолювати
занево́лювати
-юю, -юєш, недок., заневолити, -лю, -лиш, док., перех., розм., заст.
1》 Поневолювати.
2》 Робити залежним, не вільним від чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заневолювати — занево́лювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- заневолювати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
- заневолювати — ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док. Словник синонімів української мови
- заневолювати — Заневолювати, -люю, -єш сов. в. заневолити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. Черк. у. 2) Принуждать, принудить. Словник української мови Грінченка