1. Словник української мови Грінченка

заневолювати

Заневолювати, -люю, -єш

сов. в. заневолити, -лю, -лиш, гл.

1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. Черк. у.

2) Принуждать, принудить. На городі терлиця, чогось милий сердиться, сердиться, не говорить, чорт його зиневолить. Грин. III. 659.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заневолювати — занево́лювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. заневолювати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  3. заневолювати — -юю, -юєш, недок., заневолити, -лю, -лиш, док., перех., розм., заст. 1》 Поневолювати. 2》 Робити залежним, не вільним від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заневолювати — ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док. Словник синонімів української мови