занімити

заніми́ти

-иш, -ить, док., перех., розм.

1》 Зробити німим; примусити замовкнути.

2》 перен. Затамувати, заглушити.

Значення в інших словниках

1. занімити — заніми́ти дієслово доконаного виду зробити німим; примусити замовкнути; затамувати, заглушити розм.  Орфографічний словник української мови
2. занімити — Занімити, -млю́, -ми́ш гл. Сдѣлать нѣмымъ. а бодай тя занімило! (Камен. у.) — пожеланіе равносильное: типунъ тебѣ на языкъ!  Словник української мови Грінченка