занімілий

занімі́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до заніміти.

2》 у знач. прикм. Мовчазний, непорушний.

|| Нечутливий, затерплий.

Значення в інших словниках

1. занімілий — занімі́лий 1 дієприкметник від; заніміти занімі́лий 2 прикметник мовчазний; непорушний  Орфографічний словник української мови
2. занімілий — Замовклий, примовклий; (- руки) затерплий; нерухомий, непорушний.  Словник синонімів Караванського
3. занімілий — Занімі́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)