занімілий —
занімі́лий 1 дієприкметник від; заніміти занімі́лий 2 прикметник мовчазний; непорушний
Орфографічний словник української мови
занімілий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до заніміти. 2》 у знач. прикм. Мовчазний, непорушний. || Нечутливий, затерплий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
занімілий —
Занімі́лий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)