занімілий
занімі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до заніміти.
2》 у знач. прикм. Мовчазний, непорушний.
|| Нечутливий, затерплий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- занімілий — занімі́лий 1 дієприкметник від; заніміти занімі́лий 2 прикметник мовчазний; непорушний Орфографічний словник української мови
- занімілий — Замовклий, примовклий; (- руки) затерплий; нерухомий, непорушний. Словник синонімів Караванського
- занімілий — Занімі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)