заорудувати

заору́дувати

-ую, -уєш, док., розм.

Почати орудувати.

Значення в інших словниках

1. заорудувати — заору́дувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заорудувати — Заору́дувати, -дую, -єш гл. Завладѣть, закомандовать, начать распоряжаться. Шинкарка ним так уже заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує. МВ. ІІ. 181.  Словник української мови Грінченка