заорудувати

Заору́дувати, -дую, -єш

гл. Завладѣть, закомандовать, начать распоряжаться. Шинкарка ним так уже заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує. МВ. ІІ. 181.

Значення в інших словниках

1. заорудувати — заору́дувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заорудувати — -ую, -уєш, док., розм. Почати орудувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови