1. Словник української мови Грінченка

заорудувати

Заору́дувати, -дую, -єш

гл. Завладѣть, закомандовать, начать распоряжаться. Шинкарка ним так уже заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує. МВ. ІІ. 181.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заорудувати — заору́дувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. заорудувати — -ую, -уєш, док., розм. Почати орудувати. Великий тлумачний словник сучасної мови