заорювання
Зао́рювання, -ня
с.
1) Запахиваніе.
2) Начало пахоты. Тот день найліпший до заорюваня. МУЕ. III. 37.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заорювання — зао́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- заорювання — -я, с. Дія за знач. заорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заорювання — Зао́рювання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)