заорювання

Зао́рювання, -ня

с.

1) Запахиваніе.

2) Начало пахоты. Тот день найліпший до заорюваня. МУЕ. III. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заорювання — зао́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заорювання — -я, с. Дія за знач. заорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заорювання — Зао́рювання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)