заочний

зао́чний

-а, -е.

1》 Який відбувається за відсутності особи, якої що-небудь стосується. Заочне знайомство.

|| Який бере участь у чомусь, не будучи присутнім.

2》 Признач. для навчання без систематичного відвідування занять, пов'язаний з ним.

Значення в інших словниках

1. заочний — зао́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. заочний — Позаочний.  Словник синонімів Караванського
3. заочний — Заочний, -а, -е Заочный. Заочного купця пугами б'ють. Ном. № 10497.  Словник української мови Грінченка