заочний

зао́чний

-а, -е.

1》 Який відбувається за відсутності особи, якої що-небудь стосується. Заочне знайомство.

|| Який бере участь у чомусь, не будучи присутнім.

2》 Признач. для навчання без систематичного відвідування занять, пов'язаний з ним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заочний — зао́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заочний — Позаочний. Словник синонімів Караванського
  3. заочний — Заочний, -а, -е Заочный. Заочного купця пугами б'ють. Ном. № 10497. Словник української мови Грінченка