заочний

Значення в інших словниках

1. заочний — зао́чний прикметник Орфографічний словник української мови
2. заочний — -а, -е. 1》 Який відбувається за відсутності особи, якої що-небудь стосується. Заочне знайомство. || Який бере участь у чомусь, не будучи присутнім. 2》 Признач. для навчання без систематичного відвідування занять, пов'язаний з ним. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заочний — Заочний, -а, -е Заочный. Заочного купця пугами б'ють. Ном. № 10497. Словник української мови Грінченка