Великий тлумачний словник сучасної мови

заперечливо

запере́чливо

Присл. до заперечливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заперечливо — запере́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. заперечливо — ЗАПЕРЕ́ЧЛИВО. Присл. до запере́чливий. Прісцілла хитає заперечливо головою і слабо всміхається (Л. Укр., II, 1951, 451); Юхим.. раптом звів голову й заперечливо похитав нею: — Не буде з того діла, Петре (Головко, II, 1957, 332).  Словник української мови в 11 томах