заперечливо

ЗАПЕРЕ́ЧЛИВО. Присл. до запере́чливий.

Прісцілла хитає заперечливо головою і слабо всміхається (Л. Укр., II, 1951, 451);

Юхим.. раптом звів голову й заперечливо похитав нею: — Не буде з того діла, Петре (Головко, II, 1957, 332).

Значення в інших словниках

1. заперечливо — запере́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. заперечливо — Присл. до заперечливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови