1. Словник української мови в 11 томах

заперечливо

ЗАПЕРЕ́ЧЛИВО. Присл. до запере́чливий.

Прісцілла хитає заперечливо головою і слабо всміхається (Л. Укр., II, 1951, 451);

Юхим.. раптом звів голову й заперечливо похитав нею: — Не буде з того діла, Петре (Головко, II, 1957, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заперечливо — запере́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. заперечливо — Присл. до заперечливий. Великий тлумачний словник сучасної мови