1. Словник української мови в 11 томах

заперечливий

ЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який виражає незгоду, заперечення (у 2 знач.).

Дарка.. бачила зовсім виразно, як він [учитель] зробив Кентнер заперечливий рух головою (Вільде, Повнол. діти, 1960, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заперечливий — запере́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заперечливий — -а, -е. Який виражає незгоду, заперечення (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заперечливий — НЕГАТИ́ВНИЙ (який не виражає позитивного ставлення до кого-, чого-небудь, заперечує що-небудь); ЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, ЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше (який містить у собі заперечення чого-небудь). Негативна оцінка; Негативний відгук; — Будемо любити мої уроки?.. Словник синонімів української мови