запитальний

запита́льний

-а, -е.

1》 Який виражає запитання (у 1 знач.); запитливий, питальний. Запитальний листок.

2》 канц. заст. Прикм. до запит 1).

Значення в інших словниках

1. запитальний — запита́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. запитальний — ЗАПИТА́ЛЬНИЙ (який виражає запитання), ЗАПИ́ТЛИВИЙ, ПИТА́ЛЬНИЙ. Увечері Камнєв зустрів Гаркавого запитальним поглядом (В. Собко); Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний); Питальні речення.  Словник синонімів української мови
3. запитальний — ЗАПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виражає запитання (у 1 знач.); запитливий, питальний. Час від часу кидав [Іван] запитальний погляд у бік Сеспеля (Збан.  Словник української мови в 11 томах